56

lesly
offline
Вільна.
Вилупилася з тебе - як з старої шкіри. Якбись виросла- з старих мешт, і ти луснув , ще намагаючись мене стримати- старий, вже нікчемний, виконавши свою арію.
Відчуватися вільною, всередині- настільки вільною- що сидіти з тобою поруч, в твоєму величезному авто- абсолютно голою - бо я сама (САМА!) зняла своє плаття- і бачити- як ти не можеш до мене доторкнутися. Бо сяйво, те саме, якого ти так прагнеш, за яким приходив завше, щоб попити, набратися МЄЇ сили і піти собі далі - воно замкнене.
Як світло у будинку.
...
Я відчуваю свою шкіру сяючою. Я відчуваю своє серце повним- інших- зовсім інших світів, від яких ти- за мільйони кілометрів, парсеків, чужих життів. Відчуваю, як ти шкрябаєш по мені своїми заяложеними словами- тими ж самими, що проточили колись мені серце. Але тепер то не турбує. Не відволікає. Не тамує сяйва.
Тепер я вільна.
...
Просто говорю до тебе.
Відверто.
Говорю чесні речі, щиро. Щоб мій рот, який ти не наважуєшся поцілувати - говорив з тобою. Як оракул.
Про минуле і теперішнє.
Без майбутнього.
Просто бачу, як в тебе член рве шатни, і ти дурієш з того, і не можеш нічого вдіяти. Навіть доторкнутися до моїх грудей.
Не варто мені дякувати, що я погодилася на зустріч- то не я погодилася, а моя цікавість- чи насправді я вільна?
Та дійсно ж, насправді.
Віриш, я тепер тільки зрозуміла твій острах- що ти не зможеш мене задовільнити. Ти насправді не можеш. Добре що ми не одружилися.
Я б блядувала як скажена.
Вилупилася з тебе - як з старої шкіри. Якбись виросла- з старих мешт, і ти луснув , ще намагаючись мене стримати- старий, вже нікчемний, виконавши свою арію.
Відчуватися вільною, всередині- настільки вільною- що сидіти з тобою поруч, в твоєму величезному авто- абсолютно голою - бо я сама (САМА!) зняла своє плаття- і бачити- як ти не можеш до мене доторкнутися. Бо сяйво, те саме, якого ти так прагнеш, за яким приходив завше, щоб попити, набратися МЄЇ сили і піти собі далі - воно замкнене.
Як світло у будинку.
...
Я відчуваю свою шкіру сяючою. Я відчуваю своє серце повним- інших- зовсім інших світів, від яких ти- за мільйони кілометрів, парсеків, чужих життів. Відчуваю, як ти шкрябаєш по мені своїми заяложеними словами- тими ж самими, що проточили колись мені серце. Але тепер то не турбує. Не відволікає. Не тамує сяйва.
Тепер я вільна.
...
Просто говорю до тебе.
Відверто.
Говорю чесні речі, щиро. Щоб мій рот, який ти не наважуєшся поцілувати - говорив з тобою. Як оракул.
Про минуле і теперішнє.
Без майбутнього.
Просто бачу, як в тебе член рве шатни, і ти дурієш з того, і не можеш нічого вдіяти. Навіть доторкнутися до моїх грудей.
Не варто мені дякувати, що я погодилася на зустріч- то не я погодилася, а моя цікавість- чи насправді я вільна?
Та дійсно ж, насправді.
Віриш, я тепер тільки зрозуміла твій острах- що ти не зможеш мене задовільнити. Ти насправді не можеш. Добре що ми не одружилися.
Я б блядувала як скажена.